- потуречений
- поту́рчений, -а, -е, заст.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити.2) у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
потуречений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
потурнак — а/, ч., заст., зневажл. Потуречений чоловік … Український тлумачний словник
потурчений — див. потуречений … Український тлумачний словник